Скиглення. І надії

IMG_20211007_171907-01.jpeg

Я переглядаю розкішні осінні фото. Я зробила колаж. І маю трохи багато думок, але якась частина мене відмовляється писати... Заставити її чи що...

Я не хочу писати, бо не хочу скиглити. Бо цей світ проповідує позитив, успіх, оптимізм та іншу фігню. А коли мені сумно, я просто витріщаюсь в екран.

IMG_20211007_183708.jpg

Ну якщо коротко, я дуже не хочу, щоб настала зима і переїжджати зі села. Щодо холоду і зими... Насправді корені цього всього сягають дитинства. Коли я була малою, то взимку дуже часто хворіла. Осінні і зимові канікули я лежала вдома хвора:) Таке западло. Потім у підлітковому віці я переросла.
І наступна фігня. 10 років я працювала в школі і літо в мене асоціювалося з відпусткою, а осінь з закінченням відпустки:) І ще поїздка в село асоціювалася зі свободою, а повернення в місто з тюрмою, якою була для мене моя робота... Ну це окрема тема....

IMG_20211007_161123-01.jpeg

Ну а тепер свідомість розширилася:)))) Я вже люблю і літо, і половину осені та весни, адже тоді я живу в селі:) Тепер зимова депресія. Я зовсім не пам'ятаю минулої зими. Я взагалі не пам'ятаю минулого. Хитра свідомість все запхала у підсвідомість:))) Норм.

Я тут придумала наполеонівські плани. Що робити в місті, щоб було цікаво жити? Щоб було в кайф. Тому що гедонізм це наше все:))) Є такі пункти: 1. Відвідувати нові незвичні кафе (Львів туристичне місто. Тут постійно щось нове відкривають, а потім про це можна писати в Hive). 2. Ходити в кіно. 3. Ходити в театр, на концерти класичної музики, на виставки, в музеї. 4. Робити власні літературні вечори. 5. Давати приватні уроки фортепіано і вчити всякі цікаві речі на хорі.

IMG_20210813_001943.jpg

Непоганий список... Я майже повірила у це. А тут мої діти, ну тобто хористи, кажуть, що скоро має знову бути локдаун, червона зона і таке інше. Ого. Як тільки я переселяюсь до міста? Ммммм.... А якого... я сюди тоді переїжджаю? Я не хочу сидіти у квартирі:((( Ну ок. Це наразі просто роздуми.

IMG_20210904_173637.jpg

Зрештою, правило просте: мій дім там, де мої коти. Коли я перевезу їх до міста, то автоматично моя душа теж опиниться в місті. Все просто. Ну і хайву поки що ніхто не відбирає.

IMG_20211010_203824.jpg

А наступний наполеонівський план - знайти сиділку для котів, щоб на наступне літо трохи більше подорожувати. Але це тема нових роздумів.
Цікаво що буде далі? Угу, цікаво. У вас теж так? Моє життя таке, ніби мені 18 років! "Невыносимая лёгкость бытия". Була така книга і фільм. Цікаво як воно мовою оригіналу. Загуглю.

IMG_20211007_175545.jpg

Я знаю, що це майже ніхто не прочитав. І це теж свобода:) Половина мене сумує, а половина сміється.

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
17 Comments
Ecency