Привіт, читачі!
Погода міняється щодня. Ще вчора я знемагала від спеки. Літо, сонце, море, пляж! Охолоджуючі напитки, морозиво і все таке, що може хоч трохи додати прохолоди у із середини.
А пару днів тому все круто помінялося. Дощі і прохолода. Осінь все частіше нагадує про своє існування.
Так як поїздки на море відпали самі собою то мої вільні від роботи дні треба чимось заповнити. І вчора я читала в інтернеті про навколишні містечка. Вибрала для своєї малої мандрівки місто Чітаделла.
Це місто знаходиться від Тревізо на відстані 40 кілометрів. Поїхала я поїздом, приблизно 35 хвилин.
Місто Чітаделла взяло свою назву від величезної фортеці , цитаделі. Місто почали будувати ще у 1220 році, коли муніціпалітет міста Падова вирішив будувати місто - фортецю на рівнинній місцевості щоб захиститися від ворогів.
Місто обнесене величезним ровом, наповненим водою. Колись ця річка носила оборонну місію, тепер там водяться водоплавні птахи і величезна риба.
Чітаделла славиться своєю кріпосною стіною, яка збережена і відремонтована. Це одна з небагатьох фортечних стін в Європі, на яку можна піднятися і пройтися по всьому периметру. Довжина мурів 1461 метр. Висота 15 метрів.
На жаль мені не вдалося вийти на стіну. Причина: відсутність вакцинації і грін пасу. Хоча це не закрите приміщення...але вимоги є.
Вхід до міста здійснюється через четверо воріт, які строго спрямовані на географічні на міста поблизу і носять їх назву. Це Тревізо, Віченца, Падова і Бассано. Це фото воріт Падована.
Біля воріт Падована побудована вежа Мальти. Це знаменита ,, кривава вежа " що має сумнозвісну славу через скоєні тут звірства і вбивства. Вежа використовувалась як в'язниця для ворогів, яких кидали вмирати в жорстоких муках. Вежа до цієї пори є предметом пристрасних історичних досліджень. Данте в своїй ,,Божественній комедії" згадує вежу Мальти.
Я біля підніжжя вежі Мальта.
Хочу вам розповісти про церкву Дуомо, яка знаходиться майже в центрі міста Чітаделла. Цей собор був збудований між 1774 і 1826 роками на місці невеликої парафіяльної церкви, що не могла справитися зі збільшенням напливу вірян.
Вівтар прикрашений величезним дерев'яним позолоченим балдахіном.
В соборі можна помилуватися середньовічними і ренесансними картинами і фресками італійських художників Венеціанської школи. Це Якопо Бассано, Мікелє Фанолі, Латтанціо Куарена, Андреа да Мурано.
В старинній частині собору можна побачиьи старовинні фрески і чудові вітражі.
Все побачене в соборі справляє велике неповторне враження. Картини, фрески, вітражі дихають історією. Хочеться стояти і розглядати кожну маленьку деталь. Але брак часу кличе дальше йти і відшукувати інші цікаві місця цього середньовічного міста -фортеці.
Сучасний фонтан, що виривається з під землі повертає мене в теперішній час.
Трошки почало припікати осіннє сонечко і я вирішила з'їсти порцію морозива, яке в Італії на кожному кроці. Я люблю фісташкове і страчателла.
Потім з новими силами ходила вузькими вулицями Чітаделли. Галереї захищали мою голову від сонця.
Я фотографувала будинки, що подобались мені своєю незвичністю.
А потім вийшла за межі міста щоб оглянути стіни зовні. Вони мені видались ще більшими і вищими. Я біля підніжжя почувалася мурашкою.
Моя мандрівка підійшла до кінця. Потрібно йти на станцію і повертатися у Тревізо.
Допобачення Чітаделла!
Дякую за гарні враження!
А вам, мої читачі, за прочитання!
До нових зустрічей! Чекаю на коментарі!