Мовчазні хмари.
Вчора, сидячи перед комп'ютером, я глянув у вікно і побачив, як по синьому небу, стрункими рядами, як овечки пливли білосніжні хмари.
Я не довго думав, взяв фотоапарат і вийшов на балкон.
Вид відкривався дійсно гарний.
Дивно, але у кожного ряду хмар був свій паралельний іншим рядах маршрут, або коридор, яким вони строго підпорядковувалися, як буд-то, невидимий диспетчер направляв їх по заданому маршруту.
Вони мовчазно пливли та нікому не говорили ні привіт, ні поки.
Так, я відразу згадав пісню, яку написав мій син @peter-stone.
Коли я її почув, в моєму мозку пропливли, саме, такі, пухнасті хмари, ви зрозумієте мене, прослухавши цю пісню.
З моєї точки огляду ці хмари виглядали нешкідливими, але, наблизивши їх, стало видно, що вони виглядають похмурими.
Кожна з них, готова вилити дощ, але, вони терпляче чекають, напевно, команди.
Гаразд, нехай пливуть хмари, займуся я, написанням поста).
Далі буде!
Приємного перегляду фотознімків і читання статті!
Благословенного вам дня!
Category: | UA, Photography |
Camera: | Sony Cyber-shot DSC-HX300 |
Location: | Україна |
Author: | Автор @barski. Для своїх публікацій я не використовую стокові фотографії, для мене принципово важливо використовувати для публікації фотографії, які я зробив своїми руками, і я можу назвати їх — авторські роботи. |