Однією з найважливіших подій цього літа стало прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу» . Закон, прийнятий 15 липня 2021 року, набрав чинності 8 серпня 2021 року та буде введений в дію 8 листопада 2021 року і вносить зміни до цілій низки законодавчих актів, а саме: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Лісового кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Законів України «Про природно-заповідний фонд», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України» та «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Метою прийняття Закону було приведення законодавства України в сфері охорони тваринного та рослинного світу до європейських стандартів. Як відмічалося у пояснювальній записці до відповідного законопроекту, «у 2013 р. Україна ратифікувала міжнародну Європейську конвенцію про захист домашніх тварин. Проте, за п’ять наступних років її норми не імплементовані в українське законодавство, зокрема у ст. 22 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» .
Крім Конвенції, законопроект мав на меті приведення національного законодавство у відповідність до директив ЄС, а саме: Директиви Ради 98/58/ЄС від 20 липня 1998 року стосовно захисту тварин, що утримуються для сільськогосподарських потреб; Директиви 2010/63/ЄС від 22 вересня 2010 року щодо захисту тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей та Директиви 91/628/ЄЕС (узгодженої з Директивою 95/29/ЄС) про захист тварин під час перевезення (транспортування).
Розробниками законопроекту також було вказано на відсутність механізму забезпечення виконання окремих положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» , зокрема завдяки тому, що не було встановлено відповідальності за їх порушення: «стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка карає за жорстоке поводження з тваринами, практично не діє. Це пояснюється тим, що ця стаття не узгоджена з Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Більш за те, норми ст. 18, 20, 21, 22, 23, 25, 26 цього Закону є формальними, тому що покарання за їх порушення у ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка була прийнята раніше, не передбачено. Наприклад, ст. 25 даного Закону забороняє дельфінаріям використовувати будь-яку воду, крім морської. Усі дельфінарії України порушують цю статтю. Однак оштрафувати їх неможливо, тому що за її порушення не прописана санкція в статті 89 Кодексу» .
З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу» по-перше, зазнало змін само визначення жорстокого поводження з тваринами та посилено відповідальність за відповідні дії.
Так, абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» було викладено в такій редакції: «жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин». Це визначення можна назвати загальним. Далі Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України запроваджують певну градацію відповідальності в залежності від наслідків протиправних дій.
Крім того, до Закону було внесено уточнюючи визначення каліцтва та тілесного ушкодження тварин:
«каліцтво тварини – тілесне ушкодження, що призвело до втрати будь-якого органа або частини тіла тварини та/або до втрати фізіологічної функції органа тварини;
тілесне ушкодження тварини – порушення анатомічної цілісності або фізіологічної функції органів і тканин тіла тварини, що виникає внаслідок дії одного чи декількох зовнішніх ушкоджуючих чинників».
Визначення, що міститься у статті 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року (далі - КУпАП) було викладено в наступній редакції:
«Жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не спричинило тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин, передбачені законодавством».
Вищенаведене визначення не стосується ситуації, передбачених статтями 85, 87-88-2 та 154 КУпАП: ст. 85 «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу»; ст. 87 КУпАП – «Порушення вимог щодо охорони перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин»; ст. 88 – «Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу; ст. 881 – Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах»; ст. 882 – «Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними»; ст. 154 – «Порушення правил утримання собак і котів».
Із внесенням змін до статті 13 КУпАП (відповідальність неповнолітніх) адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами настає із шістнадцяти років. А саме, у разі вчинення дій, що визначаються ст. 89 КУпАП як жорстоке поводження з тваринами, на особу, що вчинила такі дії, може бути накладений штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я. У разі, якщо ці дії були вчинені щодо двох і більше тварин або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, то КУпАП встановлює накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.
Зазначені зміни поширюють дію статті 89 КУпАП на безпритульних тварин, а також ситуації жорстокого поводження, що виникають під час поводження та транспортування тварин (що особливо актуально у випадках із сільськогосподарськими тваринами). Сама санкція статті не змінилася, але посилення адміністративної відповідальності відбувається на рахунок зниження віку, з якого така відповідальність настає.
Частину другу статті 22 Кримінального кодексу України (далі - КК) (Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність) було доповнено словами «жорстоке поводження з тваринами (ст. 299)», що означає настання кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами у віці чотирнадцяти років. Тут так само, як і в КУпАП відбувається зниження віку настання відповідальності. Розуміння жорстокого поводження з тваринами, що міститься у КК, дещо відрізняється від того, що міститься у КУпАП і передбачає настання кримінальної відповідальності, якщо внаслідок протиправних дій тварина зазнала тілесних ушкоджень, отримала каліцтво або загинула: «Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій».
Щодо санкції статті 299 КК, то вищевказані дії караються обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини (раніше – арештом на строк до шості місяців або обмеженням волі на строк до трьох років).
Так само було посилено відповідальність за іншими частинами цієї статті. Так, ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією тварини (раніше – обмеженням волі від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років).
Якщо вищенаведені дії вчинені з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, або насильницькі дії щодо тварини, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, то вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини.
Новелою стало доповнення статті 299 КК частиною четвертою: «Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією тварини».
По-друге, було внесено зміни до положень законодавства, що стосуються утримання тварин та поводження з ними.
Загальні правила утримання домашніх тварин встановлені ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Нагадаємо, що відповідно до положень цієї статті, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону, а також дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. До обов’язків особи, яка супроводжує тварину, входить обов’язок забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, безпеку супроводжуваної домашньої тварини та безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. До цього Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу» було перенесене такі, що раніше містилися у положеннях щодо поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість, але які слід згадати, як обов’язок забезпечити наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України та наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
Також ст. 9 було доповнено частиною дев’ятою, що містить заборону утримувати тварин особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, - протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу та особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, - протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Стаття 154 КУпАП, крім раніше існуючих підстав відповідальності як утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх в громадські місця, вигул собак без поводків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в невідведених для цього місцях. Положення стосовно тримання тварин понад встановлену кількість було виключено, що є цілком логічним, оскільки ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» стосовно кількості тварин, що утримуються, встановлює, що вона обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону. Також було встановлено адміністративну відповідальність за неприбирання власником тварин її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Санкція за ці порушення як і раніше передбачає попередження або штраф, причому розмір останнього був збільшений з одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для громадян і від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для податкових осіб до від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян для громадян і від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для посадових осіб. У разі повторності протягом року розмір штрафу збільшується відповідно до від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян для громадян і від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для посадових осіб. У разі заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну розмін штрафу зростає для громадян до від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – від двохсот до трьохсот. Також у цьому випадку ст. 154 КУпАП передбачає конфіскацію тварин.
Значних змін зазнали статті 21 «Правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження» та 22 «Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість» Закону України «про захист тварин від жорстокого поводження».
Так, щодо поводження з тваринами в сільському господарстві було встановлено, що умови їх використання та утримання тварин повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.
Було заборонено:
використання для роботи хворих, поранених, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;
використання у роботі з тваринами спорядження та інших засобів, що можуть призвести до травмування, каліцтва або загибелі тварин;
утримувати тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин;
насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки);
патрання, обсмалювання, зняття шкіри, копчення, відокремлення частин у тварин тощо до припинення серцебиття тварини.
Також встановлено, що під час проведення таврування, біркування, біостерилізації, обрізання частини дзьоба, видалення або обрізання рогів та інших болісних процедур мають обов’язково застосовуватися методи знеболення.
Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість було доповнено такими положеннями:
«Забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров’ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.
Забороняється жебракування з тваринами.
Забороняється залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С.
Забороняється замуровування тварин у підвальних приміщеннях.
Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів, крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше 10 метрів.
Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше +20°С або менше 0°С.
Забороняється залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів тощо), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів та примушувати до бігу за моторними транспортними засобами».
Крім того, внесеними змінами було вирішено питання щодо заборони таких видів діяльності як надання фотопослуг з дикими тваринами (крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв).
Водночас слід звернути увагу на не, що, незважаючи на заборону, ніяких санкцій за ці дії не передбачено аж до моменту, поки тварині не буде спричинено шкоду, яка надасть можливість притягнути порушника до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. До цього ж моменту обов’язок із забезпечення дотримання цих норм законодавства належатиме до компетенції сільських, селищних або міських рад, які мають вживати заходи та забезпечувати дотримання заборони провадження діяльності пересувних звірінців, пересувних зоопарків, пересувних виставок диких тварин та іншої забороненої Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» діяльності в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п. 373 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ).
Раніше зверталася увага на те, що передбачаючи можливість конфіскації тварин, законодавство не запроваджує для цього належного механізму. Чи змінює цю ситуацію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу»?
Так, зокрема, можливість конфіскації тварин у разі порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах передбачена ст. 881 КУпАП «Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу»; у разі жорстокого поводження, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я - ст. 89 КУпАП «Жорстоке поводження з тваринами» та у разі порушення правил утримання собак і котів, якщо це спричинило заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну - ст. 154 КУпАП «Порушення правил утримання собак і котів». Конфіскація тварин також передбачена санкцією ст. 299 КК.
КУпАП було доповнено ст. 2655 «Особливості тимчасового вилучення тварин», яка встановлює, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.
До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення КУпАП щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених ст. 2655 КУпАП. Проте, якщо подивитись зміст цих статей, то ми побачимо, що жодних особливостей в них не міститься.
Ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України також було доповнено частиною п’ятою, яка встановлює, що якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я, уповноважена службова особа зобов’язана тимчасово вилучити таку тварину та забезпечити її утримання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином сьогодні залишається лише чекати на прийняття відповідної постанови Кабінетом Міністрів України, що має бути зроблено у тримісячний термін з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу», тобто до 9 листопада цього року.
Найбільшу реакцію в соціальних мережах викликало доповнення статті 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» наступними положеннями:
«Забороняється утримання великих хижих тварин, отруйних змій, хижих птахів, інших тварин, що становлять загрозу для людини, видів тварин, занесених до Червоної книги України та Додатка ІІ до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, у закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, базах відпочинку, оздоровчих закладах.
Забороняється утримання тварин, визначених частиною десятою цієї статті, у квартирах, приватних будинках, на присадибних, дачних чи садових ділянках.»
Дискусія точиться головним чином навколо заборони тримати хижих птахів у квартирах, приватних будинках, на присадибних, дачних чи садових ділянках. При загальному вірному підході виникає суто практичне питання: на сьогодні переважна більшість постраждалих хижих птахів, що втратили здатність до виживання в дикій природі, перебуває на утриманні волонтерів. Що робити з такою кількістю птахів при введенні цієї заборони залишається незрозумілим. До Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» вводиться поняття центру реабілітації тварин як юридичної особи, створеної з метою організації порятунку, утримання та лікування в умовах неволі тварин, що зазнали травми, стихійного лиха, незаконного вилучення з природного середовища, а також з метою фізичної та психологічної реабілітації таких тварин для повернення їх у дику природу або пожиттєвого утримання. Проте у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу» не було передбачено жодних матеріальних чи інших витрат на запровадження його положень.
Джерела:
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері тваринного та рослинного світу» від 15 липня 2021 року №1684-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1684-IX#Text
Пояснювальна записка до Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) від 30 жовтня 2019 року: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2351&skl=10
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року № 3447-IV: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text
Кодекс України про адміністративні правопорушення. Закон від 7 грудня 1984 року №8073-Х: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року №2341-ІІІ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
Text (C) 2021 Olga Vereczi
Pics credit: https://www.google.com/