After a day of relaxation, Sonya pulled us for a walk. The route is easy and familiar.
The morning was cloudy, good weather for trekking. Coffee, breakfast, local bazaar (bought sour cream and honey).
Після одного дня релаксу Соня потягнула нас на прогулянку. Маршрут легкий і знайомий.
Ранок був хмарний, хороша погода для трекінгу. Кава, сніданок, місцевий базар (купили сметану і мед).
 |  |
|---|
In the morning I downloaded the application for GPS tracking, and loooking at the speed, Sonya really went this way by feet herself.
Вранці я скачала додаток для GPS трекінгу, і судячи зі швидкості, Соня справді пройшла цей шлях сама пішки 😆
The fact is that the tracker knew nothing about wild raspberries on both sides of the trail, which lured red fragrant berries in a thicket of blackberries, scratching my feet, and hot nettles, which stung as if it has accumulated its rage from the beginning of the season just fkr.me and.my hubby.
Річ у тому, що трекер нічого не знав про лісову малину обабіч дороги, яка заманювала червоними запашними ягодами в хащі ожини, яка дряпала ноги, і лютої кропиви, яка жалила так, наче ще нікого не жалила і накопичувала лють від самого початку сезону.
Also, it had no jdea about we would go through the blueberries all the time. The berries are already sooo fresh and sweet.
А ще він не знав, що ми весь час будем йти крізь чорничні зарослі. Ягоди вже аж солодкі.
And then we will meet Anguis. She's a little snake, a little lizard. I told my husband it isn't poisonous and could be caught. And he dared! He was afraid to catch, and I for my words: what if I was wrong? 😬
А потім зустрінемо Веретільницю. Вона трохи змія, трохи ящірка. Я сказала чоловікові, що вона не отруйна, і її можна впіймати. І він насмілився! Йому було страшно ловити, а мені за свої слова: раптом я помилилилась.
Today in the forest there were a lot of locals who picked blueberries. An unfortunate accident happened to one of them.
Сьогодні в лісі було дуже багато місцевих, які збирали чорниці. З кимось із них трапився прикрий випадок.
Then we went to the observation boulders to see the panorama of the village of Kosmach.
Потім ми пішли на оглядові валуни дивитись панораму села Космач.
Then rested a little in the shade on a stone overgrown with soft moss.
Потім трохи перепочили в тіні на камені, порослому м'яким мохом.
Finally reached the ancient sanctuary on the mountain of Garshytsa (from Ares, Gares, Ora) - a defensive mountain. It has an interesting group of menhir stones.
Нарешті дійшли до древнього святилища на г.Гаршиця (від Ареса, Гареса, Ора) - оборонна гора. На ній цікава група каменів-менгірів.
A little more efforts, and the saddle on which the locals have set (more for tourists) a large swing with a beautiful view. Here we cut the thyme (we had scissors with us, otherwise it is easy to uproot the bush, which is bad for it). We swayed and took photos.
Ще трохи, і сідло, на якому місцеві встановили (більше для туристів) велику гойдалку прекрасною панорамою. Тут ми ще трохи позрізали чебрецю (мали із собою ножиці, інакше кущ легко вирвати з корінням, а це погано). Покатались і зробили фото.
From here we moved back on the road of temptations: blueberries, raspberries, chanterelles. We came home satisfied and hungry.
In the next photo Sonya and a five-liter jar of stuffed cabbage with meat cooked in the stove. And we hope to eat'm, though not at once. Adorable!
Звідси ми рушили назад по дорозі спокус: чорниця, малина, лисички. Додому прийшли задоволені і дкде голодні.
На наступному фото Соня і п'ятилітровий баняк голубців із м'ясом, приготованих у печі. І ми їх сподіваємось з'їсти, хоч і не за один раз. Обожнюю!
I appreciate your visit! Stay tuned,
P. S. All pictures are captured with my Samsung Galaxy S10.