Привіт, хочу сьогодні поділитися своїм ромашковим настроєм. І які ромашки чудові в відтінках монохрому!
Поряд з моїм будинком є кілька клумб з квітами. Весною жителі будинку насадили різних квітів. Тепер квіти цвітуть і перецвітають змінюючи одні одних. Я побачила галявку з ромашками. А хто з вас в дитинстві ворожив на ромашці "Любить- не любить?
Hi, I want to share my chamomile mood today. And what wonderful daisies in shades of #monochrome!
Next to my house there are several flower beds. In the spring, residents of the house planted different flowers. Now the flowers bloom and bloom, replacing each other. I saw a meadow with camomiles. And who among you as a child guessed on a camomile "Loves - does not love?
Мені ромашки здаються, наче зірочки. Тому що як нема двох однакових зірок, так і двох однаковісіньких квіток. Знаю, що голівоньки їхні тягнуться до сонечка. Деякі мають досить високі ніжки, з поміж інших квіток ромашки.
Я приглядаюся до квітів на запах, на дотик і на естетику. Запаху особливого не відчувалося. Чи можливо місто приглушувало їхній аромат. На дотик пелюстки ніжні, але міцні. Загальне враження - поринути в ромашковий настрій!
Наче лежу десь на поляні вкритій з цих білих зірочок. І дивлюся на небо, і відчуваю обличчям білі пелюстки ромашок, і лише вітер може ними колихати, і усі ромашки на поляні шепочуть "Любить! Любить!"
Chamomiles seem to me like stars. Because no two stars are the same, and no two flowers are the same. I know that their heads reach for the sun. Some have fairly tall stems, among other chamomile flowers.
I look closely at flowers for smell, touch and aesthetics. There was no special smell. Maybe the city muffled their scent. The petals are tender to the touch, but strong. The general impression is immersed in a chamomile mood!
It's as if I'm lying somewhere in a glade covered with these white stars. And I look at the sky, and I feel the white petals of daisies on my face, and only the wind can sway them, and all the daisies in the glade whisper "Loves! Loves!"
Поряд цвітуть іриси. Я бачила багато різних забарвлень цих квітів. Але ці привернули мою увагу, що росли поряд ромашок. Я вдивлялася у суцвіття цих квітів, щоб зрозуміти, чому їх ще називають півниками. Можливо ця назва через розмаїття кольорів цих квітів? Є надто яскраві, двотонні, низькі і високі. Я знаю господинь, які наввипередки висаджували різнобарвні іриси на своїй клумбі. І якщо одна господиня мала певний колір, то інша обов'язково мала такий же.
Irises bloom nearby. I have seen many different colors of these flowers. But these caught my attention, growing near the camomiles. I looked at the inflorescences of these flowers to understand why they are also called roosters. Perhaps this name because of the diversity of colors of these flowers? There are too bright, two-tone, low and high. I know housewives who planted colorful irises on their flowerbeds. And if one housewife had a certain color, the other necessarily had the same.
І ось, до мого ромашкового настрою приєдналися іриси. Мій вечір наповнився естетичною сутністю. Я ще довго пригадувала свою поляну з ромашок. І доповнила її в думках веселковими кольорами ірисів.
And so, irises joined my chamomile mood. My evening was filled with aesthetic essence. I remembered my chamomile glade for a long time. And complemented it in his mind with rainbow colors of irises.
This is my entry to #monomad challenge by @monochromes.
See you.